Це кінець...

"Ти мене не зрозумієш...та й навіщо тобі знати?.. Здається, це воно, нарешті, щось справжнє у світі брехні та блюзнірства...
   Я більше не можу, мені так болить...серце. Хочу бачити тебе кожен день, обіймати тебе, цілувати...зазираючи у твої очі, хочу пірнути в тебе і більше ніколи не визирати назовні. Твої руки...як ніжно вони торкались мого волосся...кляте волосся, я ненавиджу його! Адже саме через ньго ми познайомилися...ти ще вмовив мене не різати його...і я не чіпаю...вже два роки.
   Чому ти знову прийшов? Минулого разу я віддала тобі все, що мала: мої думки і почуття, моє тіло і душу...І ти взяв, але коли йшов, забув повернути...
   Ти хочеш повторити? Тобі мало?
Але цього разу ти такий справжній...
Ні...
досить...
йди геть...
І тебе немає...залишилась лише суха біла троянда на підвіконні...банально, гидко...знову сама...тихо..."

Отредактировано Валькирия (2008-06-30 12:50:33)